ГЕС Вруток
ГЕС Вруток | |
---|---|
41°46′14.800000100803″ пн. ш. 20°50′16.000000100804″ сх. д. / 41.77078° пн. ш. 20.83778° сх. д. | |
Країна | Північна Македонія |
Адмінодиниця | Гостивар (община) |
Стан | діюча |
Річка | Мавровська Река |
Каскад | Каскад на Радиці |
Початок будівництва | 1947 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1957–1973 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 172 МВт |
Середнє річне виробництво | 350 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 525 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 4 Litostroj |
Витрата через турбіни | 4х8 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Koncar |
Потужність гідроагрегатів | 4х41,4 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна |
Висота греблі | 62 м |
Довжина греблі | 210 м |
ЛЕП | 110 кВ |
Власник | Elektrani na Makedonija (ELEM) |
Оператор | ЕЛЕМd |
Мапа | |
ГЕС Вруток у Вікісховищі |
ГЕС Вруток — гідроелектростанція на північному заході Македонії, споруджена для використання водних ресурсів басейну верхньої Радики (притока Чорного Дрину). Станом на середину 2010-х років найпотужніша ГЕС країни.
Водосховище цієї дериваційної станції створене греблею Маврово на річці Мавровська Река (ліва притока Радики). Крім того, до сховища надходить вода із самої Радики: після штучної біфуркації частина стоку спрямовується до ГЕС Врбен (13 МВт), звідки відпрацьована вода потрапляє у Мавровське Озеро. Земляну греблю Маврово розпочали будівництвом у 1947-му та завершили у 1952 році. Її висота від основи 62 метри (від поверхні — 54 метри), довжина 210 метрів. На спорудження греблі пішло 0,8 млн м3 матеріалів, при цьому утворилось водосховище з об'ємом 357 млн м3.[1]
Із Мавровського Озера дериваційний тунель довжиною 6 км веде на схід до долини верхнього Вардару, де розташований машинний зал ГЕС Вруток. Таким чином, при тому що Радика відноситься до басейну Адріатичного моря, завдяки створенню гідровузла Врбен — Маврово її вода потрапляє до Егейського моря через річну систему Вардару. Описана дериваційна схема забезпечує напір у 525 метрів, що зумовило вибір для станції турбін типу Пелтон. Розміщені у підземному машинному залі гідроагрегати ввели в експлуатацію кількома чергами — по одному у 1957 та 1958 роках і ще два у 1973-му. Їхня загальна потужність становила 150 МВт.
На початку 2000-х років ГЕС Вруток разом з кількома іншими станціями Македонії потрапила до програми реабілітації, завдяки якій її потужність зросла до 172 МВт. Річне вироблення електроенергії при цьому становить 350 млн кВт-год.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ[2][3][4][5].
- ↑ DAM ENGINEERING IN REPUBLIC OF MACEDONIA: RECENT PRACTICE AND PLANS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2015.
- ↑ Administrator. Mavrovo System. www.elem.com.mk (брит.). Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ STATEMENT ON SECURITY OF SUPPLY - REPUBLIC OF MACEDONIA (PDF).[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Vrutok Hydroelectric Power Plant Macedonia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ hydro-macedonia. www.industcards.com. Процитовано 17 травня 2017.[недоступне посилання]